Комментарии специалистов

Комментарии Юрия ТОПТЫГИНА, начальника управления по работе с банковскими мет. БББ

<<Україна Молода>>, середа, 13 жовтня 2004 року

Пихатий курс, надута звітність

Банкіри пропонують клієнтам обмінників скоригувати свій апетит на користь благородного металу

В.о. голови Нацбанку Арсеній Яценюк підтвердив, що НБУ перешкоджатиме зростанню курсу купівлі готівкової валюти. Мовляв, для цього є межа — 5,40 гривні за долар. Однак скомандувати «Зелені», стій, раз-два!» виявляється недостатньо. Проте, що на грошовому ринку давно назрівали зміни, свідчать постанови НБУ від 15 і 29 вересня. Зокрема, вводять новий механізм розрахунку офіційного курсу гривні до долара. Постанова передбачає врахування кросів-валют до євро, які щодня визначає Європейський центральний банк, для встановлення офіційного курсу гривні до валют, що обмежено використовуються для платежів за міжнародними операціями, і до неконвертрваних іноземних валют. Нацбанк братиме до уваги курсові і цінові коливання на світових фінансових і товарних ринках. А незадовго до цього Нацбанк оприлюднив інформацію про те, що збільшує частку своїх резервів у вигляді дорогоцінних металів.

Коментує ситуацію, що склалася на грошовому ринку, і ділиться своїми прогнозами щодо економічного зростання начальник відділу роботи з банківськимим металами Брокбізнес-банку Юрій ТОПТИГІН.

—Нацбанк активно купує золото для своїх резервів. Що це означає?

—Ми все більше входимо у фінансову спіраль, яка призведе до різкого знецінення, у першу чергу, квазівалюти—долара, у другу—псевдовалюти, такої як євро, і в третю—сурогатних валют, зокрема гривні. Тобто все це «посиплеться» разом, щоправда, з перекосами. Інші валюти, скажімо, швейцарський франк, падають менше. За такого прогнозу далекоглядність, яку виявив цим своїм рішенням Національний банк, заслуговує всілякого схвалення. Отож це абсолютно справедливо, що більшу або ж значну частину своїх резервів НБУ намагається тримати у золоті. А деякі коливання ціни на золото пов'язані зі спекуляціями на ринку, тому на це слід дивитися просто.

Якщо ми подивимося, як змінювалися основні валюти впродовж ста років, то побачимо, що америнканський долар зберіг лише одну сімнадцяту частку своєї первісної вартості. У пресі час від часу з'являється повідомлення проте, що у США збираються девальвувати свою національну валюту. Хоча, власне, це відбувається і поза бажанням керівництва країни — через вплив цін на паливо та інші товари. Інфляція—це той бісик-крадій, що сидить у кишені кожного покупця, сміється тобі в очі і каже: «А мені треба!»—і витягає з твоїх доходів стільки, скільки йому потрібно. Так-от, двадцятидоларова монета важила одну унцію і була еквівалентною 20-доларовій купюрі на початку минулого сторіччя. Сьогодні вартість тієї монети —420 доларів. Тобто у валюти США залишилася одна сімнадцята початкової ціни. У фунта стерлінгів (а він є еквівалентом фунта срібла) з 462 грамів реальної вартості на початок сторіччя сьогодні залишилося всього вісім грамів срібла. Це означає, що він впаву 52 рази. Щождо швейцарського франка, то він знизився лише на три чверті. Золота монета у двадцять франків сьогодні коштує вісімдесят франків.

—Тобто перевести кошти в золото означає дещо стабілізувати обмінний курс?

— Вірніше, звести до мінімуму ризики внаслідок знецінення долара, євро і фунта стерлінгів, накопичених на рахунках Національного банку. Отже, йдеться про нормальне класичне вирішення проблеми. Ми намагаємося донести цю думку і до громадян. Не можна довіряти на тривалий час американському долару як засобу накопичення. Але структура балансу накопичення свідчить проте, що нас, банкірів, ще погано слухають.

—Отож накопичуючи кошти, населення всетаки продовжує надавати перевагу доларам США?

—Так. Частка заощаджень громадян, які зберігають свої накопичення у банках, становить менше одного відсотка. Це дуже небезпечно. Якщо станеться обвал долара (а він обов'язково станеться, і так вважаю не тільки я, а й усі фінансові аналітики, що, зокрема, засвідчує газета «Файненшл таймс»), то це закінчиться для вкладників фінансовою кризою.
Скажімо, згадана газета видає щоквартальний журнал «Світові фінансові ризики», який півтора року тому відверто заявив, що в доларі 96 відсотків—повітря. Тобто обвал долара у вісімдесят разів—не за горами. Це питання часу.

—За рахунок чого долар «надувають» повітрям?

—Головним чином, за рахунок цінних паперів, а точніше, завдяки операціям на фондовому ринку.
—А як ви прокоментуєте прогноз фінансових аналітиків стосовно того, що український фондовий ринок повинен значно збільшитися, за деякими прогнозами, аж у чотири рази? Чи не одного характеру ці явища?

— Ринок цінних паперів обов'язково повинен функціонувати,якщо йдеться про цивілізовану країну. Але на ньому трапляються перекоси. В Україні він надзвичайно маленький, тому його зростання повинно тільки радувати. А от у США фондовий ринок гіпертрофований—збільшений настільки, що ось-ось впаде, руйнуючи під собою фінансову систему країни. Утім і на маленькому ринку зустрічаються компанії, чиї фонди «надуті» повітрям і вони можуть розпастися, ховаючи під своїми уламками капітали вкладників, насамперед їхні цінні папери. Гіршими за махінації на фондовому ринку можуть бути тільки оборудки трастів.

—А якою, за вашими спостереженнями, буде інфляційна крива в Україні найближчими місяцями?
— Інфляційна крива в Україні нерозривно пов'язана зі світовою. Нам повідомляли, що наша країна досягла економічного зростання. За моїми розрахунками, за 30-відсотковоі інфляції долара, що було зафіксовано в минулому році, гривня трохи зміцнилася. Українська національна валюта відвоювала інфляцію у долара на рівні близько трьох відсотків. У результаті залишилася інфляція на рівні 28 відсотків. А економічне зростання становило близько шести-семи відсотків. Мінусуємо їх—і отримуємо інфляцію у 20 із лишком відсотків. Отож в економіці спостерігалася динаміка з від'ємним значенням— не плюс сім, а мінус двадцять з лишком. Така реальна картина. Ми «надули» свою звітність грошима. В Україні немає економічного зростання. На мою думку, для цього немає передумов. При нинішній мізерній зарплаті, виснаженні основних фондів і мінімумі вкладень витягують максимум із надр, людей, ресурсів. Стверджувати, що це є економічним зростанням, неправильно.

Тетяна КОВТУН.


ДО РЕЧІ

Імпортуєш метал - плати

Державна митна служба своїм листом повідомила учасників ринку банківських металів про введення держмита на їх ввезення у розмірі 2—5 відсотків від вартості металів. Рішення прийнято на підставі трактування Митного кодексу, який набув чинності з 1 січня 2004 року. На думку Держмитслужби, банківські метали не відносяться до групи «іноземні валюти», тому на їх ввезен¬ня може бути введено мито.

Раніше при ввезенні банківських металів сплачували митний збір у розмірі 0,2 відсотка. Це пояснюється тим, що до 1 січня 2004 року поняття «банківські метали» ототожнювалося з терміном «іноземна валюта». Що ж до Національного банку, то він у своїх роз'ясненнях у листі від 5 грудня 2003 року зазначив лише, що облік банківських металів здійснюють аналогічно обліку іноземної валюти. Усвою чергу, новий Митний кодекс України ці поняття розмежував. Банківські метали визначені як золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Обкладення ввізним митом товарів, які ввозять на територію України, а також звільнення від його сплати, як уточнюється в повідомленні, встановлено Законом України «Про єдиний митний тариф». Пунктом «в» статті 19 цього законупередбачено вичерпний перелік валютних цінностей, які звільняються від сплати мита, а саме —валюта України, іноземна валюта та цінні папери. Банківські метали у зазначений перелік не входять, отже, від сплати мита не звільняються.

На думку Юрія Топтигіна, внаслідок запровадження держмита можуть зменшитися обсяги ввезення банківських металів і зрости ціни на них на внутрішньому ринку. Нагадаємо, що найбільшими операторами українського ринку банківських металів є Брокбізнесбанк, Правексбанк і банк «Аваль».
Інф. «УМ».